Молочне виробництво, попри втрати потужностей на сході України, не зупиняється, а зміщується в центральні та західні області, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль на конференції “Молочна галузь: Україна – ЄС”.
Міністр зауважив, що наразі в Україні будується або модернізується 125 молочних ферм.
Він висловив упевненість, що стійкість молочного бізнесу – приклад для всієї економіки, а ефективний розподіл маржі між виробником, переробником і ритейлом – не лише питання економіки, а й довіри.
“Лише синергія між усіма учасниками може дати той ефект масштабу, який дозволить створювати додану вартість і в країні, і для експорту. Вдячний за відкритий і фаховий діалог. Це була плідна розмова, яка, переконаний, матиме практичні результати для галузі”, – наголосив Коваль.
При цьому він зауважив, що ціноутворення – ключ до справедливості в ланцюгу і закликав виробників переходити від сировини до готової продукції.
“Тонна українського агроекспорту коштує в середньому EUR291. Для порівняння, в ЄС – EUR1536. Це різниця між сировинною економікою та економікою доданої вартості. Наше завдання – зробити так, щоб частка тваринництва та переробки сягнула понад 50% в агросекторі”, – резюмував міністр агрополітики.
Компанія TwinSocks (Ковель Волинської обл.), дистрибутор та виробник панчішно-шкарпеткових виробів, планує створити індустріальний парк (ІП) з переробки технічних конопель, повідомив заступник голови парламентського комітету з економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Компанія TwinSocks оголосила про намір створити індустріальний парк за спеціалізацією на переробці технічних конопель”, – написав він у дайджесті новин про індустріальні парки за травень у Facebook у понеділок.
В свою чергу, Волинська обласна держадміністрація повідомила у Facebook, що у минулий четвер в рамках обговорення перспектив індустріальних парків на Волині, про намір створення такого парку повідомив керуючий директор ТОВ “TwinSocks” Богдан Конопацький.
“Сімейний бізнес із 25-річною історією діяльності на Волині та Рівненщині, компанія TwinSocks, готується зробити новий крок – розвивати екоіндустріальний парк із фокусом на переробці технічних конопель”, – йдеться у повідомленні.
Волинська ОДА зазначає, що саме технічна конопля, яку дозволено легально вирощувати в Україні, може стати основою для нової переробної галузі: від вирощування до повного виробничого циклу і створення текстилю.
“Чому це вигідно? Влада отримує податкові надходження, а бізнес – пільги та майданчик для масштабування”, – наводяться у повідомленні слова Конопацького.
ОДА також повідомляє, що ідею створити екоіндустріальний парк підтримали підприємці та представники торгово-промислової палати, зокрема, Віталій Киричук із ТПП зазначив, тема переробки технічних культур є однією з найперспективніших, і Волинь цілком може стати пілотною областю в цьому напрямку.
Виробник панчішно-шкарпеткових виробів ТМ “TwinSocks” працює в Україні з 2004 року. В асортименті: чоловічі, жіночі та дитячі шкарпетки і колготки. Компанія має фірмові магазини в Луцьку, Ковелі та Рівному.
Як повідомлялось, у травні поточного року завод з переробки технічних конопель запрацював у в індустріальному парку “Ма’Рижани” (Житомирська обл.).
Кисилевський також повідомив, зокрема, про затвердження Жмеринською міськрадою (Вінницька обл.) концепції індустріального парку “Бріл Парк” поруч із селищем Браїлів.
За повідомленням на сайті міськради, напрямами діяльності парку визначені агропереробка, харчова промисловість, переробка овочів і фруктів, генерація енергії (електричної, теплової, виробництво холоду), логістичний комплекс, виробництво будматеріалів.
Парк також буде відкритий для компаній, що змушені були релокуватись з прифронтових територій у зв’язку з війною.
Група компаній “Велта” з активами із видобутку титановмісних руд у Новомиргороді (Кіровоградська обл.) отримала третій патент від Бюро патентів і товарних знаків США (USPTO) на власну інноваційну технологію Velta Ti Process.
Згідно з пресрелізом у понеділок, новий патент підтверджує можливість отримання високоякісного діоксиду титану (TiO₂) – ключового матеріалу для подальшого виробництва титанового порошку за технологією Velta Ti Process, а також товарних продуктів на основі титану, заліза, кальцію та азоту.
При цьому нагадується, що Velta Holding US Inc. у період з 2020 року отримала 3 українських та 3 патенти у США.
Velta Holding US Inс. – група компаній повного циклу титанового виробництва від видобутку титанової сировини через інновації до виготовлення кінцевих металевих продуктів.
ТОВ “Велта” – українська компанія, яка входить в групу та є виробником титанової сировини і єдиною приватною українською компанією, що побудувала видобувний титановий комплекс з нуля у Кіровоградській області. Протягом понад 15 років роботи у видобувному секторі компанія займає 2% світового ринку титану та має партнерів й клієнтів в Європі та США.
У “Велта Холдинг” також входять науково-дослідний центр Velta RD Titan, виробник індивідуальних титанових імплантів Velta Medical.
ТОВ “Велта Холдинг” належить 100% ТОВ “ВКФ “Велта””. Кінцевими бенефіціарами є три фізособи: Андрій Бродський (60%), Вадим Москаленко (20%) і Віталій Малахов (20%).
У 2025 році в Сербії розпочнеться будівництво найбільшого за останні десятиліття підприємства харчової промисловості — заводу з переробки кукурудзи на крохмаль. Проект реалізує компанія Amelo, що входить до молдавської агропромислової групи Trans-Oil.
Локація та масштаби проекту
Завод буде побудований у місті Сремська-Мітровіца на місці колишнього цукрового заводу «Шечерана». Загальний обсяг інвестицій складе 35 мільйонів євро. Підприємство зможе переробляти до 250 000 тонн кукурудзи на рік, виробляючи нативний і модифікований крохмаль, а також кукурудзяний сироп для харчової, фармацевтичної та хімічної промисловості.
Будівництво розпочнеться в травні 2025 року і триватиме 18-20 місяців. Партнером проекту виступає китайська компанія Myande Group, що спеціалізується на обладнанні для крохмального виробництва.
Після запуску завод створить близько 150 нових робочих місць. Мер Сремської Митровиці Браніслав Недімович зазначив, що це одна з найбільших інвестицій у харчову промисловість Сербії за останні 40–50 років.
Новий завод дозволить збільшити внутрішню переробку кукурудзи, знизити експорт сировини і підвищити додану вартість продукції. Це зміцнить позиції Сербії на європейському ринку крохмалю та супутніх продуктів.
Компанія «Ма’Ріжани Хемп Компані» (Житомирська обл.) ввела в експлуатацію підприємство з переробки промислової конопель потужністю 14 тис. тонн на рік в індустріальному парку «Ма’Ріжани», повідомило Мінекономіки.
«Розвиток власної переробки – одне з ключових завдань урядової політики «Зроблено в Україні» і частина національної економічної ідеї. Ми повинні змінити структуру економіки з сировинної на високотехнологічну і наростити виробництво товарів з високою доданою вартістю», – цитується в повідомленні перший віце-прем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко під час ознайомчого візиту.
Завод вироблятиме довге волокно для текстилю та технічних тканин (експорт, з перспективою переробки всередині країни для української fashion-індустрії); коротке волокно для паперу, нетканих матеріалів, ізоляції, а костриця стане сировиною для біопластику, будівельних матеріалів, підстилок для тварин.
Як повідомив на фейсбук-сторінці заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, присутній на відкритті заводу, обсяг інвестицій в першу лінію проекту перевищив $20 млн. На заводі зараз зайнято 200 працівників.
За інформацією підприємства, яку наводить Мінекономіки, в 1990-х роках переробка луб’яних культур в Україні фактично зникла, а разом з нею – і виробництво гребінної пряжі. Це зробило текстильну галузь залежною від імпорту і знизило її конкурентоспроможність.
Щоб змінити ситуацію, в 2023 році «Ма’Ріжані Хемп Компані» розпочала реконструкцію занедбаного льонозаводу. У 2024 році компанія засіяла 890 га промислової коноплі, в 2025-му – вже 1200 га.
«Це найбільші площі вирощування конопель в Центральній і Східній Європі», – йдеться в повідомленні.
Зараз виробничих площ становить 10 тис. кв.м, складських – 10,8 тис. кв.м, завершено будівництво і монтаж обладнання, а також розпочато тестування сировини і виготовлення перших зразків. Як повідомлялося, ІП «Ма’Ріжани» займає близько 30 га – це територія колишнього заводу з переробки льону. Він стане першим в Європі парком з первинної переробки луб’яних культур. Внесений до Реєстру ІП в серпні 2024 року. Планується створити понад 700 робочих місць.
Компанія “Олис” (Одеса) спроектувала і запустила “під ключ” новий завод з переробки круп для компанії Tõrvaaugu Mahe Talu (Лейбре, Естонія) потужністю – 24 тонни на добу, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Агрегатний крупозавод базується на удосконаленій технології “Оптиматик-Г-24″, яка передбачає переробку зерна гречки в зерно-ядрицю. Виробничий комплекс також включає аспірацію, самопливний транспорт, пневмотранспорт, електроніку та автоматику”, – написав він у Facebook у середу.
За словами народного депутата, технологи “Олис” адаптували обладнання під архітектурні особливості виробничого приміщення естонського замовника та реалізували мультиформатну упаковку – від біг-бегів до дрібного фасування.
“Для виробництва обладнання нового крупозаводу “Олис” скористалася державною програмою доступних кредитів “5-7-9”, – зазначив він.
Кисилевський додав, що компанія “Олис” виробляє понад 200 видів обладнання для переробки зернових на борошно та крупи, очищення та контролю якості зерна. Потужність крупозаводів, які вона проектує та встановлює, – від 15 до 300 тонн на добу.
Частка експорту в реалізації продукції компанії – 25%. Рівень локалізації обладнання, яке вона випускає, становить близько 75%. На підприємстві зайнято 211 працівників.
“Програма компенсації 25% вартості сільгосптехніки вже допомагає заводу вигравати конкуренцію на внутрішньому ринку з виробниками Туреччини, Китаю, Швейцарії, Польщі, Канади. (…) Актуальна для підприємства й можливість продавати обладнання із залученням покупцями державних грантів на переробку (до 8 млн грн на умовах співфінансування). Адже найдешевший крупоцех з переробки зернових виробництва “Олис” коштує від 4 млн грн”, – ідеться у повідомленні Кисилевського.
ТОВ “Олис”, за інформацією на сайті компанії, працює в Україні 20 років, розробляє, виробляє і монтує обладнання для очищення, переробки та контроля якості зерна. Створила, зокрема, один з найбільших у світі зерноочисний барабанний сепаратор “Луч-300” потужністю понад 300 тонн/год, який встановлено, зокрема, на Старокостянтинівському МЕЗ, Трансгрейнтерміналі у Чорноморську і на інших підприємствах України та закордоном.
Наразі експортує свої розробки у понад 35 країн світу: від Канади до Танзанії, від ЄС до Центральної Азії.
За даними проєкту Clarity Project, 2024 року отримала 10,4 млн грн чистого прибутку супротив 1,4 млн грн збитку торік за зростання виторгу на 53% – до 234 млн грн.
Співзасновниками ТОВ “Олис” є три одеські підприємця – Олександр Верещинський (30%), Олег Васильєв та Лариса Остапенко (по 35%).
