АТ “Укрзалізниця” із 16 червня планує змінити середні швидкості перевезення у зерновозах, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи АТ “Укрзалізниця” (УЗ) Валерій Ткачов під час онлайн-наради з учасниками аграрного ринку.
Він зауважив, що для вагонів-зерновозів філії “Центр транспортної логістики” АТ “Укрзалізниця” на внутрішніх та імпортних перевезеннях швидкість для вагонної відправки становитиме 111 км/доба, а для маршрутних поїздів — 258 км/доба; на експортних перевезеннях через сухопутні переходи – 144 км/добу і 217 км/доба відповідно; на експортних перевезеннях у бік припортових станцій — 189 км/доба і 323 км/доба відповідно.
Ткачов додав, що зазначені швидкості перевезень враховуватимуться винятково при розрахунку вартості використання вагонів АТ “Укрзалізниця”.
Україна станом на 11 червня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 39,256 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 884 тис. тонн було відвантажено від початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно із повідомленням, станом на 12 червня минулого року загальний показник відвантажень оцінювався в 48,381 млн тонн, у тому числі 1,449 млн тонн у червні.
При цьому з початку поточного сезону експортовано пшениці – 15,184 млн тонн (у 2023/2024 МР – 17,839 млн тонн), ячменю – 2,312 млн тонн (2,437 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1,6 тис. тонн), кукурудзи – 21,169 млн тонн (27,57 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 11 червня оцінюється в 66,7 тис. тонн (у 2023/24 МР – 94,6 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 62,3 тис. тонн (89,3 тис. тонн).
В Україні в 2025 році буде побудовано два підприємства з переробки борошна – на західній Україні виготовлятимуть борошно, в Полтавській області – крупи, повідомив в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Наразі в західній Україні будується підприємство з виробництва борошна твердих сортів потужністю до 150 тонн/доба із подальшою переробкою макарони, а в Полтавській області очікується запуск крупозавода комбінованою потужністю до 100 тонн/доба”, – розказав він.
На думку керівника галузевої асоціації, в борошномельному бізнесі є ніші, на які варто звернути увагу.
“Коли говоримо про переробку зерна, треба пам`ятати, що це не лише борошно чи крупи. Це і комбіновані продукти: сухі сніданки, енергетичні батончики, крохмаль, суха клейковина, ферментні препарати на основі продуктів переробки зерна – дуже широка гама продуктів переробки “, – наголосив Рибчинський і додав, що головним пріоритетом при будівництві такого виробництва є наявність покупця.
За його інформацією, вартість будівництва млина чи крупозаводу в Україні стартує від $3 млн, але в Україні є приклади бізнесів і верхньої цінової планки – в $15 млн. У цю суму входить вартість обладнання, будівлі – основних фондів, без урахування оборотних коштів, які можуть сягати 50% вартості проєкту. Адже щоб запустити підприємство, потрібно придбати сировину, активно виходити на ринок, передбачити маркетингові витрати тощо.
Рибчинський також не відкидає перспективу будівництва на чорноморського побережжі низки борошномельних підприємств за прикладом Туреччини.
“Узбекистан і Єгипет пішли тим самим шляхом, що й турки. Узбеки купують казахське зерно, перемелюють і перетворилися на основного експортера борошна в Афганістан, звідки витіснили Казахстан. Єгипет купує українське та російське зерно і став провідним постачальником борошна на африканському ринку, витіснивши звідти частково і турків, і французів. Усе це вказує на наявність державної політики”, – підкреслив він і додав, що кроком для такого шляху розвитку переробки в Україні має бути в першу чергу зацікавленість держави.
Україна станом на 4 червня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 38,505 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 202 тис. тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно повідомлення, станом на 7 червня минулого року загальний показник відвантажень становив 47,734 млн тонн, у тому числі у червні – 802 тис. тонн.
При цьому у розрізі культур із початку поточного сезону було експортовано пшениці – 14,906 млн тонн (у червні – 43 тис. тонн), ячменю – 2,305 млн тонн (експорту не було), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 20,728 млн тонн (158 тис. тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 4 червня оцінюється у 65,4 тис. тонн (у червні – 0,4 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 61 тис. тонн (0,4 тис. тонн).
Україна станом на 26 травня з початку 2024/25 маркетингового року (МР) експортувала 37,722 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,454 млн тонн відвантажено цього місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби України.
Згідно з повідомленням, станом на 29 травня минулого року загальний показник відвантажень становив 46,353 млн тонн, зокрема в травні – 4,947 млн тонн.
При цьому у розрізі культур із початку поточного сезону було експортовано пшениці – 14,635 млн тонн (у травні – 732 тис. тонн), ячменю – 2,293 млн тонн (26 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 20,234 млн тонн (1,685 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 26 травня оцінюється в 63,7 тис. тонн (у травні – 5,1 тис. тонн), зокрема пшеничного – 59,4 тис. тонн (5 тис. тонн).
Обсяг зернових перевезених АТ “Укрзалізниця” в січні-квітні 2025 року скоротився майже на 33% порівняно з аналогічним періодом торік – до 10,092 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи компанії Валерій Ткачов.
“З січня по квітень було перевезено залізницею 10, 092 млн тонн зернових вантажів. Порівняно з минулим роком маємо зниження падіння перевезень майже на 33%, або на 4,96 млн тонн”, – повідомив Ткачов на онлайн-нараді з аграрним ринком в четвер.
За його словами, одна з причин скорочення – великі обсяги перевезення в першій половині 2024 року, пов’язані з роботою “зернового коридору”, який стартував в жовтні 2023-го.
“Через те, що “зерновий коридор” почав працювати з жовтня 2023 року, аграрії не встигли вивезти врожай, і тому ці обсяги перейшли на першу половину 2024 року”, – пояснив Ткачов.
Ще однією причиною скорочення обсягу перевезень зернових залізницею в 2025 році є незначне зменшення врожаю зернових.
Третя причина – відсутність в системі повного обсягу даних, оскільки через кібератаку 23 березня певний час перевізні документи оформлялись в паперовому вигляді. 4 квітня Ткачов повідомляв, що з дати здійснення кібератаки вантажовідправники оформили у паперовому вигляді більше 50 тис. документів – наразі їх обсяг скоротився до 4 тис. Він допустив, що після внесення в електронну систему даних усіх перевізних документів показники роботи вантажної вертикалі буде скориговано.
З 10,092 млн тонн перевезеного в січні-квітні зерна 8,958 млн тонн відправлено на експорт, обсяг якого в січні становив 2,76 млн тонн, лютому – 2,25 млн тонн, березні – 1,68 млн тонн, квітні – 1,1 млн тонн.
Обсяг перевезення зерна за 20 діб травня склав 1,207 млн тонн, середньодобове навантаження становило приблизно 73 тис. тонн.
При цьому, 89% перевезеного залізницею зерна в травні прямувало до портів, у квітні цей показник був 92,6%, у березні – 90%. Тільки 10% всього перевезеного на експорт зерна їхало через західні сухопутні переходи.
Інша ситуація щодо рослинної олії, якої в травні в напрямку портів перевозиться тільки 37,1% від загального обсягу. У квітні показник сягнув 47,3%. Решта обсягів олії перевозиться через Західні сухопутні переходи. Загалом за 4 міс.-2025 на експорт перевезено 511,4 тис. тонн олії, а також 799,4 тис. макухи і шроту.
